lg-Bundle-of-wheat-spikes Агрофірма імені Довженка
38030, Полтавська обл., Шишацький р-н, с.Яреськи, вул.Козацький шлях, 29.
Телефони: +38(05352) 98193, 98316, 98334.
 
  • IMG_4609.jpg
  • IMG_4223.jpg
  • IMG_4876.jpg
  • IMG_4390.jpg
  • IMG_4810.jpg
  • IMG_4739.jpg
  • IMG_9633.JPG
  • IMG_4758.jpg
  • IMG_4430.jpg
  • IMG_4297.jpg
  • IMG_4383.jpg
  • IMG_4261.jpg
  • IMG_4386.jpg
  • IMG_4812.jpg
  • IMG_4870.jpg
  • IMG_4668.jpg
  • IMG_4794.jpg
  • IMG_4257.jpg
  • IMG_4312.jpg
  • IMG_4292.jpg

Цитата дня

Статистика

СьогодніСьогодні146
ВчораВчора132
За місяцьЗа місяць3648
ВсьогоВсього189654
Макс: 07-29-2019:243
Statistik created: 2020-11-29T17:32:15+02:00
Гостей 2

Фінансовий директор Лариса Безручко: «За 2015 рік агрофірма ім. Довженка сплатила близько 110 мільйонів податків»

findirector

Фінансовий директор Лариса Безручко

За 2015 рік підприємство ТОВ «АФ «ім. Довженка» сплатило близько 110 млн. податків, з них 33,4 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 10,8 млн. грн. орендної плати за землі державної та комунальної власності, близько 5,6 млн. грн. єдиного податку, близько 0,5 млн. грн. інших податків, а також близько 56 млн. грн. єдиного соціального внеску та більше 3 млн. грн. військового збору.

З 50 млн. грн. сплачених до місцевого бюджету, біля 30 млн. грн. залишилось у розпорядженні району. Близько 60 млн. грн. сплачено до державного бюджету.

В першому кварталі 2016 ТОВ «АФ «ім. Довженка» сплатило близько 22 млн. грн. податків, з них 19,4 млн. грн. до місцевого бюджету, що на 78% більше проти 1 кварталу 2015 року. Бюджет Шишацького району підприємство ТОВ «АФ «ім. Довженка» поповнило на 11 млн. грн., в т.ч. Шишацька громада - 6,7 млн. грн., Яреськівська сільська рада – 3,8 млн. грн, Ковалівська сільська рада – 349 тис. грн. Бюджет Диканського району за 1 квартал підприємство ТОВ «АФ «ім. Довженка» поповнило на 4,6 млн. грн., бюджет Зіньківського району на 1,7 млн. грн., бюджет Гадячського району на 2,2 млн. грн. 60% від вказаних сум залишається у районів та громад.
До державного бюджету за 1 квартал 2016 року сплачено 2,6 млн. грн., в т.ч. єдиного соціального внеску 1,7 млн. грн., близько 900 тис. грн. – військового збору.

Щомісяця у 2015 році середньостатистичний працівник ТОВ «АФ «ім. Довженка» сплачував державі близько 3 тисяч грн., за рік сплатив близько 36 тис. грн.

Якщо порахувати сплачені податки в розрахунку на один га ріллі, то за 2015 рік підприємство сплатило податків близько 3000 грн. на га, за перший квартал 2016 року підприємством сплачено біля 500 грн. на га.
Податки — це джерело наповнення бюджету. Це значить, що з кожної заробленої гривні частину ми віддаємо державі, а це дозволяє утримувати пенсіонерів, депутатів, вести війну, будувати дороги й платити заробітну плату вчителям та медикам.

Отже, із кожних 100 гривень, зароблених працівником в 2015 році - 3,6 грн. пішло на єдиний соціальний внесок, ще 14,5 грн на податок на доходи фізичних осіб, 1,5 грн. - на військовий збір. Тобто залишається 100-3,6-14,5-1,5=80,4 грн. На кожні зароблені 100 грн. близько 29 гривень (якщо враховувати, що середня ставка ЄС дорівнює 40 %) - відразу йшли у вигляді Єдиного соціального внеску в Пенсійний фонд і фонд соціального страхування. В країні майже однакова кількість працюючого населення та пенсіонерів (біля 13 млн), і пенсіонерам потрібно заплатити пенсію. Отже у платника податків залишається із 100 грн. 51,4 грн. (100-3,6-14,5-1,5-29=51,4). Ну і на останок з суми, що залишиться працівник шосту частину, а це 8,6 грн. заплатить податку на додану вартість, тобто зі сто зароблених гривень працівник витратить на себе 42,8 грн.

За даними інтернет видань із кожної сотні, що потрапила безпосередньо в державний бюджет у 2015 році, 34 гривні ми віддали— 16 грн на безпеку й оборону, і 18 грн на обслуговування держборгу. Меншою ця сума ніяк не стане, поки не закінчаться війна й борги.

Із кожних ста гривень у бюджеті 28 гривнів пішло на соціальні (пенсійні субвенції) — коштів ПФ на все не вистачає. Ці гроші витрачаються насамперед на тих, хто не напрацював за все життя на мінімальну пенсію або не платив достатньо внесків — держава їм доплачує до прожиткового мінімуму. Сюди ж належать виплати на народження дітей, підтримка бійців АТО і їхніх родин. Для того, щоб скоротити витрати, Міністерство фінансів повинно було щонайменше порахувати тих, кого ми утримуємо — хто з них живий, хто реально воював, хто ліквідував аварію на ЧАЕС і кому насправді потрібні гроші. Крім того, зросли видатки, що не можуть бути віднесені до військових згідно з класифікацією, проте прямо пов’язані з військовими діями. Так у бюджеті–2015 було передбачено кошти на підтримку військовослужбовців та біженців: компенсація заробітної плати призовникам, вирішення питання біженців, відновлення інфраструктури Сходу.

Ще 12 гривнів пішло на освіту. І витрачались вони не дуже ефективно.

Така ж ситуація з медициною — вона безкоштовна, але фактично не забезпечує наших потреб. Гроші з бюджету виділяються на ліжко-місце, тому ліжко-місць багато, а сервісу немає. 10 грн пішло на медицину.
Близько 3 гривень із 100 бюджет витрачає на комунальні послуги. Ці витрати складаються із субсидій для населення й дотацій місцевим бюджетам, тому що ні населенню, ні громадам не вистачає грошей на тепло, електрику й водопостачання.

Ті ж самі 3 грн. ідуть на державні дотації в місцеві бюджети на всілякі пільги — адже проїзд у транспорті й зв'язок не безкоштовний, просто за тих, хто не платить, платять ті, хто працює та добросовістно сплачує податки. Але найгірше те, що ніхто не знає, скільки насправді цих пільговиків, чи користуються вони транспортом і чи існують взагалі в природі.

Понад 10 гривень ідуть на забезпечення економічної активності держави. За визначенням, сюди входить утримання працівників держсектора, придбання товарів і послуг для забезпечення їхньої роботи, поточні витрати й державні інвестиції. У теорії державних фінансів ріст державних витрат має вести до зростання доходів — у вигляді прибутків держпідприємств і податкових надходжень. В Україні витрати на держпідприємства чомусь занадто зростають. Із держпідприємств реально працює половина, а інші просто існують, причому на гроші платників податків.

На що ж дають право сплачені державі рахунки?

Державні рахунки сплачує звичайний громадянин. Не важливо, чи це власник компанії, чи найманий працівник. Однак чому розуміння цього настільки важливе? Потрібно почати з усвідомлення, що не держава всіх годує, а є близько 13 мільйонів громадян, які роблять внески, щоб підтримувати майже таку ж кількість літніх людей. Є мільйони заможніших українців, які допомагають біднішим. І є велика країна з багатьма регіонами, які у складчину наймають на роботу чиновників, щоб ті ефективно використовували зібрані кошти на освіту, медицину, оборону, ремонт доріг, тощо. То ж кожний добросовісний платник податків має право їздити по хорошій дорозі, навчати свої дітей безкоштовно, отримувати якісні послуги в лікарнях та ФАПах, бути захищеним від вторгнення ворогів на територію нашої держави.

І на останок, було б дуже добре запропонувати державну програму про передачу податкового обліку до державної структури. Підприємство надавало б дані в податковий орган про закупівлі та реалізацію, а податківець нехай веде податковий облік та надає підприємству рахунки на сплату податків. Підприємство ж періодично перевіряло б податковий орган на предмет правильності нарахування податків та підписувало б з державою Акти звірки. Такий собі аутсорсинг.

Результатом усіх цих зусиль стало б скорочення витрат держбюджету, а Їх можна було б скоротити набагато більше, якби депутати підтримували та впроваджували відповідні законопроекти: з реформ освіти, медицини, управління держпідприємствами, реформування держслужби. А також на платника податків знизився б податковий тиск, що дало б змогу громадянам та підприємствам підвищити свій добробут.